Інтер’єрні експерименти з ретро-люстрами

21

Кручу-верчу свою квартиру, намагаюся дрібницями щось змінити, привести до спільного знаменника. Але поки не виходить — потрібен все-таки ремонт і перефарбування або заміна кухонних меблів. Основна помилка недизайнерських ремонтів (а іноді і дизайнери цим грішать) — мільйон фактур і стилів в маленькій квартирці: сірий ламінат під комірну дошку, оливкові шпалери в класичну смужку, кухня типу «прованс» кольору вершкового масла, плитка на кухонному фартусі непоймікакогоцвета в стилі лофт. Мій мозок і зір таке візуальне «багатство» витримують насилу.поки ремонт нам недоступний (абсолютно немає часу), я вирішила замінити люстри. Погуляла по магазинах світла і зрозуміла, що красиві люстри мені не по кишені. Некрасиві, до речі, теж. Магазини завалені дорогущими потворними світильниками. Ця обставина мене навіть порадувало: я давно придивляюся до вінтажним люстрам часів срср і навіть знайшла пару місць, де можна добути їх практично задарма. Але не наважувалася купити, т. К. Сім’я була не дуже-то» за», і взагалі бентежив стереотип»мотлох, б/у» і все таке. Але, побачивши на московському авито радянські люстри за десятки тисяч рублів, вирішила:»треба брати». Ні, брати не на московському авито за багато грошей, а в точності такі люстри ж в наших провінційних комісіонках і на тому ж авито можна ще купити недорого. Поки ще можна.перший експеримент: однолампова кришталева люстра. Я в неї закохалася, планувала в коридор або в санвузол. Але коли принесла додому, відмила і запитала чоловіка і сина, «куди повісимо», син попросив її в свою кімнату.до цього висіла у нього дитяча люстра з буквами.